Демченко І.О., к.ю.н. Романюк О.І.

Донецький державний університет економіки і торгівлі

ім.Туган-Барановського

Шляхи адаптації українського законодавства до законодавства Європейського союзу у сфері охорони інтелектуальної власності

         Потреба в наближенні законодавства України до законодавства Європейського Союзу набуває суттєвого значення для України та виконанням неї Закону «Про Загально державну програму адаптації законодавства України до законодавст­ва Європейського Союзу». Після того, як Європейська комісія вивчила законодавство України, вона була невдоволена рівнем захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

         Ще у 1994р. була підписана Угода про партнерство  та спів­робітництво між Україною та ЄС. В цій угоді Україна мала до кінця 2005р. забезпечити високий рівень охорони інтелектуальної власності. Але цього не сталося.

Вирішення завдань наближення законодавства вимагає з’ясування деяких питань:  визначення переліку актів ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності, здійснення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні та Європейському Союзі, переклад визначених актів, розроблення рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з актами ЄС.

         Відповідно до розпорядження Кабінету Міні­стрів України від 4 березня 2004р. «Про заходи щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2004 р. » та на виконання Закону «Про Загальнодержавну програму адаптації законодав­ства України до законодавства ЄС». Центром євро­пейського та порівняльного права при Міністерс­тві юстиції України і Центром інтелектуальної власності та передачі технологій НАН України в 2003—2004 рр. здійснено порівняльне дослідження правового регулювання відносин у      сфері інтелектуальної власності в Україні та Європейському союзі і переклад актів законодавства ЄС. У ході дослідження розглядалися причини гармонізації законодавства ЄС стосовно окремих об’єктів права інтелектуальної власності. На підставі порівняльного аналізу обґрунтовані пропозиції щодо змін та доповнень законодавства України.

Розглянемо пропозиції щодо змін законодав­ства України у сфері охорони інтелектуальної вла­сності із зазначенням відповідних актів ЄС.

Охорона торговельних марок.

1.Уточнення положень, щодо підстав для відмови у наданні правової охорони торговельним маркам. 2. Уточнення, якими позначеннями може бути представлена торговельна марка. 3 Уточнення виключного права власника свідоцтва заборо­няти іншим особам використовувати зареєстрова­ну торговельну марку. 4. Відображен­ня положень щодо колективних марок, гарантій­них знаків та знаків сертифікації.

Охорона географічних зазначень.

Гармонізація положень, щодо на­дання права подати заперечення проти реєстрації географічного зазначення або найменування похо­дження та вимог до такого заперечення; надання права вносити зміни до специфікації, подавати заяву про невиконання вимог, передбачених у специфікації товару, що користується захищеною назвою.

Прокат, право позички та деякі права, пов'язані із авторським правом.

Гармонізація положень щодо видів викорис­тання прокату і позички, понятійного апарату, права автора та виконавця на справедливу винаго­роду за прокат;  відмови від права на одержання справедливої винагороди за прокат; управління правом на прокат організаціями колективного управління; сплати авторської винагороди за по­зичку: прав звільняти деякі установи від сплати, права Кабінету Міністрів України встановлювати ставки справедливої винагороди за прокат.

Гармонізація строків охорони авторського права і суміжних прав.

Гармонізація охорони фотографічних творів; строків охорони наукових праць та критичних публікацій, які стали надбанням суспільства; строків охорони творів і об’єктів  суміжних прав, країною походження яких є третя країна, а творець — не громадянин України; строків охорони виконань та строків охорони фонограм.

Забезпечення дотримання прав інтелекту­альної власності.

1. Забезпечення отримання та розгляду дока­зів під час судового розгляду без шкоди для їх конфіденційності. 2. Встановлення порядку від­криття депозитних рахунків судами для операцій з внесення застави для запровадження дій із забез­печення позову. 3. Уточнення кола осіб, яких мо­же стосуватися вимога надання інформації щодо походження та каналів збуту товарів або послуг з порушенням прав інтелектуальної власності та інформації, яка надається. 4. Уточнення положень законодав­ства України стосовно можливості прийняття те­рмінових судових рішень дія запобігання пору­шенням права інтелектуальної власності. 6. Зазна­чення у законодавстві України положення щодо можливості продовження порушень права інтеле­ктуальної власності за умови надання гарантій, призначених забезпечити компенсацію суб'єкту права. 7. Доповнення законодавства України по­ложеннями стосовно знищення товарів з порушен­ням права інтелектуальної власності та можливо­сті вилучення і знищення товарів за кошт право­порушника. 8. Введення до законодавства Украї­ни положень щодо встановлення штрафу в разі продовження дій з порушення прав інтелектуаль­ної власності альтернативних заходів. 9. Уточнення положень стосовно відшкодування збитків зі сплатою певним чином визначеного паушального платежу, особливостей відшкодування, якщо по­рушник не знав або з розумних причин не міг знати, що у його діях є правопорушення. 10 Встановлення меж виплат разового стягнення (відшкоду­вання) для всіх об'єктів права інтелектуальної власності. 11. Уточнення положень щодо розпо­всюдження інформації, яка стосується судового рішення.

         Таким чином можна зробити висновок, що Україна робить кроки до адаптації законодавства Європейського союзу з приводу інтелектуальної власності.